Географічна карта - Плунге (Plungė)

Плунге або Плунґяни (Plungė) — місто на заході Литви, адміністративний центр Плунгеського району в Тельшяйському повіті. Приміські селища: Варкаляй, Йовайшішке, Бабрунгас, Каушенай, Норішкяй.

Північною околицею міста проходить залізниця Шяуляй-Клайпеда, є залізнична станція. Поруч знаходиться стадіон, садибний палац і парк Огінських. Тут знаходиться Жемайтійський художній музей, парк Плунге (пам'ятка природи - Дуб Громовий).

У центрі міста – Староміська площа, Костел Іоанна Хрестителя (1933 р.) з дзвіницею (1850 р.; пам’ятка архітектури), зі сходу – старий цвинтар і каплиця Всіх Святих (1858 р., пам’ятка архітектури), Плунге Лурд, ставок Гондинга, районна центральна лікарня.

У місті є будинок культури, пошта, будинок престарілих (належить парафії), три кладовища. Є пам’ятник Десятиліття Незалежності (з 1928), скульптура Флоріона (з 1894 р., автор – книготорговець Казис Барздис).

Лінгвісти припускають, що назва Плунге може бути особистою назвою місця — місто могло виникнути довкола садиби, власником якої був Плунге. Однак походження назви міста «Plunge» не зовсім зрозуміле. Найбільш переконлива теорія полягає в тому, що назва міста походить від назви річки Паплунга, яка протікала через місто. .

Польською мовою місто називається Płungiany, жемойтійською Plongė.

1894 У липні на карті Плунге, складеній за наказом князя Миколаса Огінського, потік, що проходить через місто, витікає з Нарвіласького озера і впадає в річку Бабрунгас, російськими літерами (як і всі інші об'єкти, позначені на мапі) названо «Паплунга». Мапу створено після 1894 р.

За даними історика Я. Друнгіля, існує три версії походження назви міста Плунге: народна, антропонімічна та гідронімічна. Згідно з народною етимологією, топонім Плунге пов’язаний з дієсловом «plunktis», що означає скубти – бити (для порівняння – «Не ходи в Плунге, бо там пірнають». Так говорили тельшяйчани). Автори антропонімічної версії схильні виводити назву міста від прізвища Плунге, яке, до речі, було найбільш поширеним у районах Пакруй, Паневежис, Радвілішкіс та Утена, а в Шедуві проживало аж 45 людей з прізвищем Плунге. Однак, перевіривши найдавніші переписи селян правителя Жемайтії початку XVI століття та збережені описи міста Плунге, історики не знайшли такого прізвища. Тому найпереконливішою є гідронімічна версія, згідно з якою слово «Плунге» походить від назви струмка, який протікав через місто. Ця версія підтверджується топографічними, лінгвістичними та археологічними даними.

Потік Паплунге почали каналізувати після Другої світової війни. Витоки Паплунге з озера Нарвіла ще можна побачити, але за кілька метрів струмок протікає під вулицею Ежеро. Протікає під землею через вулицю Laisvės, паралельну вулиці M. K. Čuurlionios, повз територію ПАТ "Žemaitijos suvenyras" і старі міські школи («Plungės Senamiestios vidirinė mokykla»), потім впадає у ставки на вулиці Palankės, а звідти стікає у Плунгес через канаву вздовж вулиці Папрудісіос до моря.